Основні науково-дослідні та норматворчі роботи, виконані останніми роками

За період незалежності України Інститутом розроблено понад 459 НДР на замовлення Мінсоцполітики України та інших центральних органів державної влади, у тому числі 57 НДР – на госпрозрахункових засадах (на замовлення Головдержслужби, МВС, Держмитслужби, Державного центру зайнятості, ГоловКРУ, МНС України тощо). За цей період ДУ НДІ СТВ розроблено 36 проектів Законів України, 51 проект нормативних актів та 41 методичну рекомендацію стосовно сфери економіки праці та соціально-трудових відносин, опубліковано більш як 1063 публікацій, брошур, монографій, взято участь у 360 міжнародних та вітчизняних конференціях, семінарах, нарадах тощо.

За останні 11 років (2000–2011 рр.) Інститутом виконано 232 науково-дослідні роботи, у тому числі за такими загальними напрямами, як:

наукове обґрунтування та наукове забезпечення державної політики у сфері соціально-трудових відносин та якості трудового життя – 63;
розроблення та експертиза проектів актів законодавства з питань соціально-трудових відносин – 33;
проведення наукових досліджень у сфері соціального партнерства, розв'язання колективних трудових конфліктів і запобігання їм, використання трудових ресурсів та перерозподіл робочої сили відповідно до структурної перебудови економіки, професійних ризиків, перспективного забезпечення удосконалення умов праці – 59;
вивчення та узагальнення міжнародних норм та зарубіжного досвіду регулювання соціально-трудових відносин, вирішення проблем організації оплати праці, державних гарантій та соціального захисту на макро- й мікроекономічному рівнях – 52;
наукове обґрунтування та удосконалення класифікації професій в Україні – 25.

Із них найбільш значущими та найвагомішими виступають такі, як:

1. Методичні рекомендації щодо визначення відповідності обсягів та професійно-кваліфікаційної структури випускників закладів профтехосвіти потребам ринку праці

У рекомендаціях викладено методичні підходи щодо визначення відповідності обсягів і професійно-кваліфікаційної структури випускників закладів профтехосвіти потребам регіональних фіксованих ринків праці. Розроблено комп'ютерний алгоритм обробки інформації та програму у Fox Pro для здійснення розрахунків показників. Рекомендації призначено для надання методичної та практичної допомоги регіональним органам виконавчої влади, центрам зайнятості та закладам профтехосвіти в регулюванні обсягів та напрямів професійної підготовки кадрів. Рекомендації лягли в основу розробок регіональних програм підготовки робітничих кадрів мм. Луганська та Севастополя.

2. Методичні рекомендації щодо визначення вартості створення нових робочих місць

Уперше у вітчизняній практиці розроблено методичні підходи щодо визначення вартості створення нових робочих місць, що дозволяє в подальшому надавати практичну допомогу підприємствам, організаціям, потенційним інвесторам, центрам зайнятості й органам виконавчої влади, які безпосередньо пов'язані зі сферою створення нових робочих місць, а також підвищити контроль за використанням державних коштів, що виділяються на відповідні цілі.

Актуальність роботи зумовлюється потребою внутрішнього та зовнішнього ринків праці в дієвому механізмі розподілу фінансових коштів на створення нових робочих місць.

Методичні рекомендації можна використовувати на підприємствах усіх форм власності й у роботі регіональних структур управління, що займаються питаннями створення нових робочих місць.

3. Участь у підготовці Державних соціальних стандартів, розробка проектів змін та доповнень до них

З урахуванням вітчизняної нормативно-інструктивної бази та зарубіжного досвіду підготовлено 18 проектів державних соціальних стандартів. Робота здійснюється на виконання норм Законів України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", "Про соціальні послуги".

4. Розробка проектів нормативних актів, спрямованих на реалізацію останніх підходів щодо розвитку та реформування соціально-економічної сфери країни у контексті її вступу до СОТ та ЄС

Підготовлено та подано до вищих органів виконавчої влади проект Програми створення нових робочих місць на період до 2009 року, проект Програми "Дії центральних органів виконавчої влади щодо реформування соціально-трудових відносин в Україні на період до 2015 року", проект Програми дій центральних органів виконавчої влади й соціальних партнерів щодо подолання негативних наслідків фінансово-економічної кризи.

5. Розробка концептуальних та законодавчо-нормативних засад розвитку та реформування сфери праці та соціальної політики

ЦЦентральним органам виконавчої влади подано такі проекти, як: "Концепція законодавчо-нормативного та організаційно-фінансового забезпечення формування державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою", "Положення про Комітет із соціального захисту осіб похилого віку та інвалідів", "Концепція наукового забезпечення розвитку соціальної сфери", проект Закону України "Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку кадрів", "Концепція дальшого реформування системи соціального страхування в Україні", "Концепція реформування системи соціального діалогу", "Концепція формування в Україні середнього класу", "Концепція формування системи соціальної відповідальності бізнесу". Усього 35 Концепцій.

6. Методичне забезпечення питань оплати праці та надання соціальних послуг і пільг населенню

Розроблено методичні рекомендації відповідного спрямування, а саме: "Методичні рекомендації щодо реалізації шляхів та напрямів збільшення фонду оплати праці та підвищення заробітної плати працівників підприємств виробничої сфери", "Методичні рекомендації щодо розробки на підприємствах виробничої сфери положень щодо виплати винагороди за підсумками роботи за рік та за вислугу років", "Рекомендації щодо впровадження на підприємствах виробничої сфери бригадної організації та оплати праці в умовах колективного підряду", "Методичні рекомендації щодо надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян", "Методичні рекомендації щодо запровадження в Україні адресного надання пільг (у т.ч. у грошовій формі) окремим категоріям громадян".

7. Супроводження Національного класифікатора "Класифікатор професій" ДК 003:2005 та видання "Класифікатора професій" ДК 003:2010

Чинний Класифікатор професій розроблено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. "Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики" за договором між Українським науково-дослідним інститутом Мінпраці України та Міністерством статистики України. Мета розроблення КП – класифікація професій із розподілом існуючих назв робіт (робітничих професій та посад керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців) за класифікаційними угрупованнями для запровадження на практиці статистики праці. Крім того, чинний КП значною мірою узгоджує вітчизняну професійно-класифікаційну практику з міжнародними стандартами. В основу КП покладено структуру, загальні положення, вимоги, знаки кодифікації та близько 60,0% професійних назв робіт, які застосовуються світовою спільнотою. Застосування КП дає можливість організувати збір, обробку та публікацію основних статистичних даних про працю з розподілом працівників різних рівнів кваліфікації, визначати напрями підготовки та перепідготовки кадрів, заходи щодо більш ефективного використання професійно-кваліфікаційного складу працюючих тощо. Національний КП розроблено на певній міжнародній та вітчизняній базі, а саме:

• Міжнародна стандартна класифікація занять 1988 року (ISCO-88: International Standard Classification of Occupations. – Geneva, 1990);
Міжнародна стандартна класифікація занять (для країн Європейського союзу) 1988 р. (ISCO-88 (COM) International Standard Classification of Occupations used buy statistic services of European Union – Eurostat)
Міжнародна стандартна класифікація занять 2008 р. (ISCO-08) в частині її затвердженої структури;
Положення Міжнародної стандартної класифікації освіти (ISCED-97) та її проект 2011 р.;
"Общесоюзный классификатор профессий рабочих, должностей служащих и тарифных разрядов";
Единый тарифно-квалификационный справочник работ и профессий рабочих (Выпуск I, часть I, часть 2);
Проект Классификатора профессий рабочих и должностей служащих, общий для стран СНГ;
Квалификационный справочник должностей руководителей, специалистов и служащих;
Справочное руководство по системе управления базами данных FoxBASE+( –.K.: МП – Фирма "Итас", 1991);
Основы програмирования в системе FoxPro (– М.: "И.В.К. – СОФТ", 1991);
Единая система программной документации (ЕСПД);
ДСТУ 1.0:2003 Національна стандартизація. Основні положення;
ДСТУ 1.2:2003 Правила розроблення національних нормативних документів;
ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів;
ДК 004-2003 Український класифікатор нормативних документів;
КВЕД та інші.

КП складається із вступної частини, опису розділів класифікації професій, самої класифікації професій, Додатка А "Покажчик професійних назв робіт за кодами професій", Додатка Б "Абетковий покажчик професійних назв робіт", Додатка В "Похідні слова до професій (професійних назв робіт)". КП видається двома мовами – українською та російською. Російськомовний варіант застосовується у зв'язку з тим, що російська мова за рішенням Міжнародної організації праці (в основу КП покладено Міжнародну стандартну класифікацію занять ISCO-88 та її нову версію (ISCO-08), розроблені МБП) є робочою міжнародною мовою.

За 15-річний період чинності КП (за станом на 31.12.2011 р.) до нього було внесено 10 змін. Остання зміна 2010 року ввійшла до нового видання КП ДК 003:2010, яке набрало чинності з 1 листопада 2010 р. Класифікатор професій видається та розповсюджується офіційним видавництвом "Соцінформ", підпорядкованим Мінсоцполітики України.

Зазначені зміни та доповнення до КП були зініційовані більш як 610 Користувачами. Процедуру внесення змін та доповнень до КП визначено Державним стандартом України "Положення про ведення Державного класифікатора ДК 003 "Класифікатор професій" (ДСТУ 3739-98). За цим стандартом експертизу та узагальнення пропозицій щодо змін до КП, розроблення, погодження з організаціями обов'язкового погодження, подання проекту змін до КП до Держспоживстандарту України закріплено за розробником КП – Державною установою Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин Мінсоцполітики України.

8. Розробка пакета документів та нормативних актів щодо реалізації програм транскордонного співробітництва та створення Єврорегіону

Розроблені:

Проект Концепції створення Єврорегіону "Донбас" із суміжними (Воронезькою, Ростовською та Белгородською) областями РФ;
Програма транскордонного співробітництва Луганської області;
Проект Концепції регулювання прикордонної трудової міграції в Україні.
Проект стратегії соціально-економічного розвитку Єврорегіону "Донбас" до 2020 року.

Основні наукові школи інституту

1. Професійно-кваліфікаційна діяльність в Україні та її адаптація до міжнародних стандартів. Керівник – Мельник С.В., к.е.н.

Інститут, починаючи з 1995 р., став єдиною в країні науковою установою, яка виконує роботи з наукового обґрунтування професійно-кваліфікаційної діяльності. За цей період розроблено та запроваджено Державний класифікатор "Класифікатор професій ДК 003-95", підготовлено та запроваджено на практиці 10 змін до нього. У 2005 р. на заміну Класифікатора професій ДК 003-95 та змін до нього підготовлено Національний класифікатор України "Класифікатор професій ДК 003:2005", який затверджено Держспоживстандартом України 26 грудня 2005 року за № 375. У листопаді 2010 року набрала чинність нова версія КП ДК:2010. Вона містить повний перелік назв професій та посад, відповідно до яких вносяться записи до всіх документів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності.

ДУ НДІ СТВ у 1999 р. підготовлено Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад держслужбовців, у 2000 р. – Довідник кваліфікаційних характеристик посадових осіб Держмитслужби України, у 2003 р. – Довідник кваліфікаційних посад ГоловКРУ України, у 2004 р. – Довідник типових кваліфікаційних характеристик посад МНС України, у 2005 р. – Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик основних посад працівників МВС України, у 2006 р. – Довідник кваліфікаційних характеристик професій робітників державних організацій системи державного резерву України, у 2007 році – Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників Укррічморфлоту, у 2008 р. – Довідник кваліфікаційних характеристик працівників Держспецзв'язку України, у 2009 р. – Довідник типових кваліфікаційних характеристик посадових осіб Департаменту із несення покарань, у 2011 р. – Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників "Безпека господарської діяльності підприємства, установи, організації".

У теперішній час проводяться роботи над підготовкою четвертого видання Класифікатора професій ДК 003:2012, розробкою класифікації занять військовослужбовців, інших службових осіб системи силових структур. Здійснюється робота в рамках взаємодії з Міжнародним бюро праці щодо підготовки першої версії Національної рамки професійних класифікацій, адаптованої до перероблюваної Міжнародної стандартної класифікації занять (ISCO-2008) та проекту Міжнародної стандартної класифікації освіти (ISED – 2011).

2. Наукове супроводження професійної реабілітації інвалідів. Керівник – Гаврюшенко Г.В.

Представниками цієї наукової школи, починаючи з 2003 р., виконуються наукові дослідження у сфері професійної реабілітації та зайнятості інвалідів. До найбільш вагомих результатів цих досліджень слід віднести:

розроблення проекту Переліку пріоритетних професій для навчання інвалідів у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації;
підготовку пропозицій щодо впровадження в Україні найкращого зарубіжного та міжнародного досвіду у сфері соціально-трудових відносин між роботодавцями та особами з обмеженими фізичними можливостями, у т.ч. з тяжкими вадами здоров'я;
дослідження організації процесу створення надомних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, розроблення проекту Положення про надомну працю інвалідів та Орієнтовного переліку робіт, рекомендованих для виконання інвалідами вдома;
дослідження зарубіжного досвіду організації системи супроводження зайнятості інвалідів із психічними захворюваннями та розумовою відсталістю, розроблення професійних і кваліфікаційних вимог до працівників, які мають здійснювати соціальне супроводження інвалідів в Україні;
розроблення проекту Методики розрахунку вартості реабілітаційних послуг, що надаються інвалідам і дітям-інвалідам реабілітаційними установами сфери управління Мінпраці України;
розроблення відповідно до Указу Президента України від 18.12.2007 р. №1228/2007 Національних доповідей "Про становище інвалідів в Україні" (2008 р.), "Праця та зайнятість осіб з інвалідністю в Україні" (2009 р.).

Представниками цієї наукової школи у 2010 р. проведено широкомасштабне соціологічне обстеження (близько 3500 респондентів) за всіма регіонами України з метою виявлення проблем та перешкод, що заважають соціально-економічній інтеграції інвалідів до трудового та суспільного життя. У 2011 році за результатами проведеного соціологічного дослідження було видано брошуру, рекомендовану до використання фахівцями державної служби, спеціалістами реабілітаційних установ, представниками громадських організацій інвалідів.

3. Моніторингові дослідження у сфері соціально-трудових відносин, наукове забезпечення колективно-договірної та примирницької діяльності в Україні. Керівник – Матросов В.Д.

Представниками цієї наукової школи виконуються розробки у сфері формування та розвитку соціального партнерства в Україні, колективно-договірної роботи в різних секторах економіки, питань соціального захисту населення регіонів, де здійснюються шахтоліквідаційні роботи.

Вони брали (беруть) участь у формуванні законодавчої бази України у сфері колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин (Закон України "Про колективні договори і угоди", Проекти положень про Національну службу посередництва і примирення, Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" тощо).

4. Розвиток державної соціальної стандартизації в Україні. Керівник – Журавська В.Г.

Інститутом вперше (2003 р.) в Україні розпочато дослідження методології підготовки соціальних стандартів та практичного розроблення проектів державних соціальних стандартів соціального обслуговування в основних соціальних сферах. Сформовано єдину методичну основу підготовки державних соціальних стандартів, що є істотним елементом соціальної політики Мінпраці України.

У 2006 р. водночас із стандартизацією соціального обслуговування в цілому в роботі Інституту виокремлено напрями розроблення державних соціальних стандартів, що стосуються якості надання соціальних послуг.

Наказом Мінпраці України від 08.12.2006 р. № 462 затверджено розроблені Інститутом Нормативи мінімального споживання при наданні соціальних послуг громадянам похилого віку та інвалідам в установах системи Мінпраці України. Розроблено, широко апробовано та подано на затвердження проект Державного соціального стандарту України "Управління системою якості надання соціальних послуг" та проект Державного соціального стандарту України "Настанови із розробки керівництва якістю та надання соціальних послуг", проект Переліку показників якості надання соціальних послуг, проект Методичних рекомендацій щодо визначення (оцінювання та обміну) індивідуальних потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, у соціальних послугах, на підґрунті якого було затверджено Наказ Мінпраці України від 10.06.2010р. №135 "Про затвердження форм документів, необхідних при оформленні на обслуговування у територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг)", проект Методичних рекомендацій щодо удоскналення єдиної технології прийому громадян у частині її доповнення завданням щодо визначення потреби у соціальних послугах при призначенні виплат за єдиною заявою тощо.

Інститут посідає провідні позиції в Україні в напрямі досліджень та розроблення питань державного соціального нормування та співпрацює із зарубіжними розробниками проектів соціальної спрямованості, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами самоврядування, суб'єктами надання соціальних послуг та соціального обслуговування.

Інститутом також проводяться дослідження щодо питань соціального захисту бездомних громадян та осіб, які повернулися із місць позбавлення волі.

У 2008 році Інститут вийшов із пропозиціями щодо формування в Україні за координацією Мінпраці України інноваційної системи Державної соціальної стандартизації України (ДССТУ) в межах Закону України "Про соціальні послуги" з розробкою та прийняттям Закону України "Про соціальну стандартизацію" та низки державних нормативних актів. На сьогодні ДУ НДІ СТВ розроблює 6 проектів методрекомендацій, положень, Концепцій відповідного спрямування, які стосуються всіх напрямів, зазначених вище. Крім того, у 2011 році започатковано проведення нового напряму досліджень, що стосуються організації надання в Україні паліативної допомоги на дому.

Плани на майбутнє

Відповідно до Стратегії діяльності та розвитку ДУ НДІ соціально-трудових відносин Мінсоцполітики України, затвердженої рішенням Ученої ради Інституту від 20 червня 2011 р. (протокол № 3), на близьку та середню перспективу, окрім усього іншого, передбачено:

з питань фінансування та організації роботи: питома вага обсягів фінансування від госпдоговірної діяльності в загалі фінансування повинна становити не менш як 20,0%;

у напрямі кадрової політики й структури Інституту:

вийти на рівень щорічного захисту науковим працівником кандидатської чи докторської дисертації;
періодично забезпечувати підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації не менш як 10,0% працівників щорічно;
постійно орієнтуватися на зміни в структурі Інституту відповідно до структурних змін, що відбуваються в системі Мінсоцполітики України;
виконувати у відповідні терміни та у визначених обсягах положення та зобов'язання сторін у колективному договорі;

впровадження нових форм наукової діяльності:

відкрити у 2012 році згідно із чинним законодавством короткотермінові курси із цільової підготовки працівників системи Мінсоцполітики України, інших фахівців щодо застосування змін та доповнень до Класифікатора професій ДК 003:2010, інших питань соціально-трудової сфери;

зміцнення матеріально-технічної бази:

до 2015 р. у 2 рази збільшити у вартісному вираженні (з урахуванням індексу інфляції) оргтехнічне забезпечення на 1 наукового працівника Інституту;
щорічно спрямовувати на оновлення бібліотечного фонду та придбання періодичних видань не менш як 20,0% коштів із відповідних статей видатків.

Інститут видає збірник наукових праць "Проблеми економіки праці, соціально-трудових відносин та соціального захисту населення", наприкінці 2011 року вийшов його 6-й випуск; має наукову бібліотеку, яка налічує близько 15,0 тис. примірників спеціальної літератури; підтримує тісні зв'язки з профільними науковими та освітніми закладами та установами, у т.ч.:

Інститутом регіональних досліджень НАН України;
Київським університетом туризму, економіки і права;
Відкритим міжнародним університетом розвитку людини "Україна";
Академією праці і соціальних відносин Федерації профспілок України;
Українським державним науково-дослідним інститутом медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України;
Київським національним економічним університетом ім. Гетьмана;
Гомельським державним університетом ім. Франциска Скорини тощо.

З листопада 2003 року Інститут має персональну Web - сторінку в Internet.

За станом на 31 грудня 2011 року зареєстровано близько 16,5 тис. постійних користувачів сайта.

На сайті, крім іншого, ведеться рубрика "Запитання-відповідь", де фахівці Інституту дають розгорнуті відповіді на будь-які запитання щодо сфери економіки праці, соціальної та професійної стандартизації.